Аблокі глядзелі . . .
Аблокі глядзелі ў лужы як у сумленне
Але чужое
Вецер нешта термінова але я ўжо не той
і я блеф свой падаю як жывое
Бачачы ў пушчы быццам Мішка
Летам лапу цёплую смокча як свой
А час ішоў бляднелі мэты нібы косьці
і погляд бы мылам занесла
Вось поле луг і на жалейцы хтосьці
Не ўсё так проста і было
Бо недзе побач
Блукала ціха ўжо зло
Защищено Google CAPTCHA. Политика конфиденциальности и Условия использования. Copyright 2025, Стихи.Бай
Оставить рецензию