Мой родны кут, мой любы кут

Мой родны кут, дзе сосны шэпчуць з небам,
Дзе на палях туман ляжыць бы дым.
Тут бачу я, як вобразы здалеку,
Маіх продкаў у зорах залатых.

Тут кожнага хата – гісторыі сведка,
Агонь у печы – быццам сэрца стук.
І дзеці сцежкі знаюць, быццам кветкі,
Што просяць толькі ласкі, да далук.


Пожаловаться на стихи

Оставить рецензию

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Стихи.бай