А вецер хвошча. . .

А вецер хвошча
і дахі адказваюць звінючы пустатой
Ад кропель плачуць жоўтыя гліны
і заўдавеўшы месяц павіс бы як не свой
і просяцца ў туман стомленыя асіны
і вечар нібы ахвяра ўваходзіць у супакой


Пожаловаться на стихи

Оставить рецензию

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Стихи.бай