Цішком у ноч цёмную . . .
Цішком у ноч цёмную нарадзіўся дождж
Змагаўся вецер са сваей бядою
Мяшалі лужыны як у чаравіку гвозд
Туга галаву хіліла да запою
Світанак выпаў нібы з Божых рук
Ківаліся галінкі пырскамі пужаючы
Дзень ужо надзеў каштанавы сурдук
і пакрочыў у паўторы не ўнікаючы
Защищено Google CAPTCHA. Политика конфиденциальности и Условия использования. Copyright 2025, Стихи.Бай
Оставить рецензию