Апошні прамень. . .
Апошні прамень як усмешка матулі
Што ўкалыхівала калісьці мяне
Цёплы вечар птахі паснулі
Вецер ціха нешта пяе
А неба ўжо ў блакітнай кашулі
Ноч укрываецца лёгкай смугой
Зоркі ў бязмежжы бясконцым як патанулі
і я задрамаў руку абняўўшы шчакой
Защищено Google CAPTCHA. Политика конфиденциальности и Условия использования. Copyright 2025, Стихи.Бай
Оставить рецензию