Мой родны кут, мой любы кут
Мой родны кут, дзе сосны шэпчуць з небам,
Дзе на палях туман ляжыць бы дым.
Тут бачу я, як вобразы здалеку,
Маіх продкаў у зорах залатых.
Тут кожнага хата – гісторыі сведка,
Агонь у печы – быццам сэрца стук.
І дзеці сцежкі знаюць, быццам кветкі,
Што просяць толькі ласкі, да далук.
Защищено Google CAPTCHA. Политика конфиденциальности и Условия использования. Copyright 2025, Стихи.Бай
Оставить рецензию