Вось тое. . .

Вось тое чаго я больш не убачу
Думкі як у віры трэскi –
То далей то бліжэй
і здаецца
Вось галоўнае яе я не ўтрачу
Яна мне адкрые шмат ідэй

Каб пачаць усё потым спачатку
Дзе радасць і смутак маё другое я
. . . . . . . . . . . .
Божа калі кончу я гэту схватку
Дзе лёс гвалтуе штодня маё я


Пожаловаться на стихи

Оставить рецензию

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Стихи.бай