Пад нуль
Жыццё,
ох,
стамілася
на лысінку
імжыць.
Уключылі
ёй
сонейка
2025.
І
фарбай бездань
напоўніўся
твар мой.
І лысінка стала…
У промнях тых!
(Клянуся сваёй васьмідзесяцігадовай прыгажосцю)
Зззяць!
Защищено Google CAPTCHA. Политика конфиденциальности и Условия использования. Copyright 2025, Стихи.Бай
Оставить рецензию