Па ледзь, ледзь
Iмжыць
па ледзь, ледзь
жыццё…
Забіць на ўсё
і пускаць
бурбалкі
ў акно,
ледзь дыхаючы
у ноч?
Скрыпець зубамі
у сне
аб запалах
былых!
Да…
Дажыць да васьмідзесяці, няпросты, ох, як няпросты.
Можа?!
Калі толькі,
ледзь, ледзь.
Пралезці…
На карачках!
Защищено Google CAPTCHA. Политика конфиденциальности и Условия использования. Copyright 2023, Стихи.Бай
Комментировать