І вот я поніс у ямы шчось!
С деревЕв ноебыр зодрав фсе одежды
І думае, шо він діспечер!
Но вот наступае ек быто зном літо.
І в лысцёвы шось копошыця.
Ах, мілыя сіні рідного Полісься!
Чы мы тут в Пудляшшы з дыдыском?
І но знов жылаім, коб кобры кусалысь
Хоте бы у сне екся какся.
Да, вроді, старый пінь, а дай насладіца
Якоё хоть роднай сістрічкай!
Бо ты чы командуіш упічатліннем,
Шо дэся колыся упік сам.
І вот мы ш грыбэмо в ямышча шыпінне
І палымо прамо під вічір.
Да дэ ты успійіш спочнуты хоть крышку
Да шэ й вам обору пачысціць!
Бо трэ вжэ ій гокна на зыму
Заклійваты послій молітвы.
Защищено Google CAPTCHA. Политика конфиденциальности и Условия использования. Copyright 2025, Стихи.Бай
Оставить рецензию