Агеньчыкі слова жывога

Пяшчотай Сусвет ахіну.
Яго прыгажосці збаюся.
Сягоння мне зноў не да сну,-
У душэўны калодзеж валюся.

Калодзеж з бурлівай вадой.
Яму да спакою далёка…
-Толькі не будзь сіратой,
Адчуй у Сусвеце Бога!

Калі не будзеш абменьваць
Жыццё на “скарб” тупіковы,
Тады і пачнеш выпраменьваць
Агеньчыкі слова жывога.


Пожаловаться на стихи

Оставить рецензию

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Стихи.бай